Що подивитись на озері Гарда на авто

Після того, що я вже відвідав найкрутіші дороги за версією Топ Гір – Трансфагарашан (Поїздка на літній сніжний Трансфагараш та Поїздка на евакуаторі через Трансфагараш) і Сетльвіо Пас (Stelvio Pass Road), вибрати що-небудь для майбутньої подорожі було складно!

  • Transfăgărășan

АЛЕ! На землі купа гарних місць і не обов’язково спиратися на думку Джеремі та його команди.

Доречі, можете подивитись відео про ці дві дороги від Топгір, рекомендую!

А потім, я раптом переглянув фільм про Джеймс Бонда “Квант милосердя” і спочатку побачив афігенну картинку природи і відмінної погоні. Тоді сам собі сказав – нам треба туди: і бажано на таких же машинах.

Пропоную до перегляду цей шматочок фільму, щоб зрозуміти чому мені так туди захотілось . Бажано дивитися у HD!

Без затримок і напівпорожнім літаком ми взяли курс на Мілан, аеропорт Бергамо. Приземлилися м’яко, довго проходили паспортний контроль, італійці не поспішали.

Що подивитися в Бергамо: 18 найцікавіших локацій міста

Далі швидко знаходимо компанію з прокату автомобілей Budget.

Оформляємо машину, і тут починається перший прикол.

Я гадав. що я правильно зрозумів панночку і паркування машин знаходиться біля автобусної зупинки.

Вийшли шукати, обійшли парковку, обійшли ще одну, рушили далі, ще одну, потім спитав у якогось італійця на парковці, той почав щось махати типу далі. Ми пішли, йшли, йшли, потім подумалося, що йдемо ми не туди, вже хвилин 15 .

Повернулися в пункт прокату, виявилося, що треба було сісти на автобус, який везе на паркування, де нам дадуть машину, і це паркування знаходиться дуже далеко. Ну, не до слухав я просто…))

Зачекали хвилин 15 бус, у який забилася купа народу та поїхали. Як виявилося, це шатл бас, який везе спеціально всіх на паркування орендних авто.

Довго сміялися, коли побачили, куди нас привіз автобус. Ми не дійшли до цієї парковки зовсім трохи.

Дали нам Фіат Панда 1.3 дизель у версії RS з повним приводом. Прикольна автівка, правда, трохи заслабка. Панді півроку, усередині все симпатично, свіженько.

Наступний пункт призначення – Oriocenter. Це невеликий торговий центр через дорогу від аеропорту, в якому нас цікавив продуктовий маркет.

Машину залишили на підземному паркінгу та й пішли. Взяли продуктів на 3 дні і трохи італійського за смачними цінами. Як вам прайс? Не найдешевше, але була ціна і 4.90 на Асті

Близько 8 вечора по гучномовцю почали просити йти на касу та виходити, магазин закривається. Разом із усім центром.

Спустилися вниз на паркінг і опа ….. Ми не пам’ятаємо, де залишили машину. Реально не пам’ятаємо, жодної зачіпки! Паркінг під усім торговим центром, а він великий! І крім цього в рупор кричать, що вже час усім виїжджати. Відповідно купа машин роз’їжджається, створюючи хаос і плутаючи нас.

Обходячи по периметру паркінг, і що стає зовсім сумно. Ходимо ходимо, а машини нема. Спробували зайти в центр, щоб знайти вхід і танцювати звідти, але вже двері були зачинені.

Ще в хаотичному русі ми ходимо і натискаємо кнопку брелка, а може раптом побачимо як наша машина моргне, а вона не моргає, тому що її не видно на горизонті.

Доходилися вже до того, що на паркуванні машин майже не залишилося і тут – ВОНА! Зовсім самотня. Як ми тебе не помітили раніше :))

До готелю від аеропорту в Серміоне 80 км проїхали швидко автобаном. Прайс за автобан 5 євро.

Готелі на озері Гарда

Вибір готелів чи апартаментів на Гарді великий і ми довго шукали де краще нам зупинитись і забронювали апартаменти Acqua Resorts у Сірміоне в районі Lugana.

Для нас Серміоне був гарним варіантом, але, можливо, наступного разу ми оберемо готель у Ріва-дель-Гарда або Мальчензіне, там прям дуже гарно. Нижче можете переглянути і забронювати готель на Гарді на будь-який смак і гаманець.

Під час бронювання апартаментів вказали пізній заїзд, до 22:00. АЛЕ! Ми приїхали вже в 23 з чимось. Звісно ж, нікого на рецепції не було. Обійшов усю територію, нікого немає. Зайти в середину не можемо.

Телефоную на номер, який у бронюванні, бере трубку чоловік, я йому розповідаю, що я приїхав, а в готелі немає нікого.

Мені відповідають, про якийсь інший готель, я не розумію його, в результаті, людина каже, чекайте, зараз буду! Чудово!

Хвилин через 10 чую по вулиці їде хонда і гуп-гуп-гуп-гуп, музика на всю, реп валить, прикольно. Під’їжджає до мене, я підходжу, там хлопчина:

  • “Alex!?”
  • “Yes!”
  • “Follow me man!”

Встигаю глянути на заднє сидіння, там дитяче крісло, я трохи розслабився, бо хто його знає куди нас везуть), і хлопець зі свистом із розворотом від’їжджає, я стрибаю у свій фіат і їдемо за ним, намагаючись встигнути.

Приїжджаємо в інший готель, на березі Гарди, хлопець, практично мовчки, дає мені ключі від номера та каже “everything will be OK”. Запитую у нього несміливо пароль для фай-фаю і віддаляюсь на нешвидкому фіаті.

Апартаменти крутецькі за чудовою ціною! Кухня студія з диванчиком. У готелі є невеликий СПА-центр, який входить у вартість. На жаль, часу навіть не було його відвідати.

Поки заселилися вже і почався мій день народження 🙂 , відсвяткували та намітили плани на день.

Що подивитись за 2 дні на Гарді?

Я запам’ятав слова блогера-мандрівника – Oleksandr Cheban, який сказав:

"Я все частіше ловлю себе на думці, що в таких місцях просто потрібно насолоджуватися картинкою, а не влаштовувати гонку за пам'ятками та історичними фактами, адже вони відносно схожі один на одне і не запам'ятовуватимуться. А ось загальна атмосфера відкладеться в голові надовго і, можливо, змусить приїхати сюди знову".

За вікном гарна погода, то ж будемо гуляти, їсти, набиратись вражень ).

Снідали ми піцею зі смачною кавою в містечку Сало. Чимось мені він нагадав хорватський Ровінь.

Чи то ми довго їли, чи погода різко погіршилася, але пішов дощ. Довелося ходити вуличками під дощем, який не припинявся і ми навіть купили парасольку. Китайську парасольку в Італії у китайця в китайському магазині :).

Був прикол в Сало: у якийсь момент у нас в руках виявилися якісь кульки і серветки, здається після поїдання морозива. Ми громадяни свідомі, треба знайти урну, щоб це швиденько викинути. І тільки подумали, ось тобі відразу урна, та й там там, практично в магазині та ще й така висока стильна. Окей, кидаємо мусор, йдемо далі, обертаємося, вийшов продавець і витягує звідти наше сміття, зовсім не в дусі. Що за!? Незрозуміло, а поряд ще один магазин і таке ж “сміття” тільки в ньому стоять парасольки. Боооожчечки, як же соромно, ми кинули сміття в кошик для парасольок, як соромно. Ми вибачились, власник посміхнувся і ми пішли далі. Ох як невдобно…

Далі поїхали шукати маршрут Джеймса Бонда

Виїжджаємо з містечка Сало, стає гарніше, почалися тунелі, інколи зупинялись, виходили та дивились на красу.

А ось тунель взагалі крутяк!

Саме тут і запалював Бонд.

Не надто поспішаючи ми дохали до Ріва-дель-Гарда. Як на мене, це наймальовничіше місце на Гарді. Містечко оточене горами і куди б ти не дивився, навколо прекрасні краєвиди.

Якщо ви плануєте на декілька днів і більше на Гарду, то придивіться до саме в готелей Ріва-дель-Гарда, як вам такий вид з Bellavista Lakefront Hotel & Apartments?

А ось в такому готелі Du Lac Et Du Parc Grand Resort на декілька ночей взагалі топ було б поселитись 🙂

Du Lac Et Du Parc Grand Resort

Довгенько погулявши містом, пообідали в гарному ресторані, поїхали далі.

Йшов дощ, особливо не погуляєш уже, але вражень вже огого. Додому поїхали через Мальчезіне, таким чином вирішили об’їхати озеро, а завтра, можливо, повернутися у зворотний бік…

У Мальчезіне навіть не виходили з машини, дощ лив як із відра. Проте при плануванні маршруту ми думали щоб орендувати апартаменти саме в цьому містечку. Знову ж види види. Ось вам декілька варіантів:

Готель Club Hotel Olivi в Мальчезіне
Готель Wellness Hotel Casa Barca

Ще трохи тунелів.

ДТП в Італії на озері Гарда

Заїхали до міста Бардоліно. Дощ скінчився. Їдемо собі потихеньку, наближаємося до кола, скидаю ногу з газу, дивлюся в дзеркало заднього виду, ще ширше зробив очі, ззаду наближається машина на безумовно великій швидкості. І судячи з того, де вона, а де ми, об’їжджати не збирається, а просто летить, наздоганяючи нас. Я лише встигаю трохи взяти правіше і тут БААААБААААХ……Головою об підголовник і все завмерло, стали…

Пауза…як в кіно. Розумію, що нас ударили, одразу повертаюся до дитини, вона перелякана, я до неї, до дружини. Ті не зрозуміють, що трапилося.

“В нас в’їхали, з вами все гаразд? ТАК! Фуууух!”

Далі машина, яка нас ударила, починає об’їжджати нас і від’їжджати, намагаючичись втекти.

“ЕЕЭЭЭЭЭ, стій бл****, стііііій!” – Кричу водію, але вже як побачу, що то жіночка-водій, і кричу ще голосніше – СТОП! Сигналю. Кричу, сигналю!

Машина об’їжджає нас і стає метрів за 7 від нас. Зупинилась, ну добре хоч не втекла.

Вийшов із машини, поліз до малого, розстебнув його і всі вийшли з машини. Ще раз усіх передивився, потрусив, заспокоївся, наче всі цілі, неушкоджені.

Далі йду до “панночки”:

  • “Are you ok?”
  • “брбрбрбрбрб-бонжурно – бллааа”

Уууууу, вона як почала розмовляти, перегарище огого, я зрозумів, що тітка геть п’яна, але наче неушкоджена фізично і можна приступати до фіксації ДТП.

Сталося це прямо ось тут ось в Бардоліно

Вмикаю камеру і починаю фоткати машини:

Наш Фіат

Удар не сильний, як візуально, але захист і бампер залізли під колесо і не давали пересуватися якби я захотів. Довелося б відламувати, щоб машина поїхала. Пізніше так і зробили… Коротше бампер, трохи крило, та й протитуманка.

Наш Фіат

Тойоті італійки пощастило трохи менше. Бампер, фара, крило, капот і щось під капотом. Її потім ледве завели, а коли завели двигун працював дуже голосно і щось там терло.

Тойота винуватиці ДТП

Поки я фотографую авто, дамочка ходить за мною і щось голосно мені доводить. Я знову до неї, питаю чи все гаразд?

Вона мені намагається щось сказати, але я не розумію. Запитую англійську? Навіть не розуміє.

І тут я взагалі відключив свою скромність і ставлю їй питання “можна вас сфотографувати?”

Це реально був дотепно, Але я це зробив, по подумав, що якщо вона втече, то буду мати хоча б її фото. У результаті – ось що маємо. Фото заретушовано, вибачайте )

“Не виноватая я” ))

Гаразд, усе перефотографував, тепер треба щось вирішувати.

Дістаю документи і підходжу до жінки. Показую телефон прокатної контори, даю зрозуміти, набери спитай, що робити?! Хоча навіщо це я робив взагалі не розумію.

Вона кудись подзвонила і дає мені телефон, я звідти нічого не зрозумів.
Далі вона підходить до мене і показує жестами, на кшталт треба прибрати машини з дороги, на парковку біля кафе.

ТА ЗАРАЗ! НІ ЗВИЧАНО, АВТО БУДУТЬ ТУТ!
Сів у машину і не можу зрозуміти що робити. У будь-якому випадку треба викликати поліцію, а там усе по ходу.

СЛАВА БОГУ, що ми взяли ПОВНУ страховку (+25 євро на добу).

Вирішую йти в люди 🙂

Дивлюся на паркування заїжджає нульцевий Х5, виходить молода парочка, я до них.

  • “Sorry, Do You speak English?”
  • “Yes of course”

Круто! Загалом я розповів, що потрапили в аварію, самі з України попросив викликати поліцію.

Парочка сказала ОК! Без особливого звичайно ентузіазму. Потім я взагалі вирішив набратися зухвальства і питаю, чи є у них трохи часу?

У відповідь “Ні, ми викличемо поліцію і підемо у справах”.

Але коли вони підійшли до машини, побачили нашого малюка, п’яну жінку, яка в нас в’їхала, сказали, що будуть з нами доки не приїде поліція та перекладатимуть усе, не переживайте! Чудово! Я мало не впав їм у ноги )))

Далі поставили знак на дорогу і одягли мене у світловідбиваючий жилет.

Поки їхала поліція, жінка весь час плакала. Потім прихали її родичі та одразу ж поліція.

Дві дівчини та два хлопці поліцмена. Молодята з БМВ розповіли поліцейським ситуацію.
Далі мене почали допитувати поліцейські, а потім жіночку. Хлопці цілком ок спілкувалися англійською, тому молодята побажали нам удачі і пішли!

Заміряли всі, записали собі, обвели крейдою машину. Я розповів, що вона мені пропонувала прибрати машини з місця ДТП, також сказав, що вона п’яна і треба щось з цим робити. Потім пішли опитувати дружину, запитували хто де сидів, як сталося.

Потім знову повернулися до мене і ще раз ставили якісь запитання. Все відповів, ще раз сказав, що тітка п’яна і щоб вони це зафіксували.

Після цього мені дали подихати в якусь електронну штуку, подихав, нічого не сталося. Потім попрямували до неї, але поліцмен мене не пустив.

Далі повернулися, я запитав чи ви побачили, що вона пяна? Поліцейський кивнув стреджувально!

Потім той, що опитував, бере протокол і каже, треба його підписати, я беру в руки – “ай донт андестенд :)” Там все італійською. У відповідь – “оф корс” )

Загалом він мені переклав на англійську, я сказав, що повірю йому і підписався. Хоча навіть не знаю, що там було написано…

За якийсь час приїжджає ще одна поліцейська машина. Але вони безпосередньо до панянки. Я так зрозумів, що це була пересувна лабораторія. Тест на алкоголь був позитивним, отже, треба перевірити і далі.

Далі я попросив поліцейського допомогти мені у питанні з орендною компанією. Той подзвонив та з’ясовував, що робити далі.

У підсумку: Є дві новини, хороша та погана. Хороша, евакуатор надішле Budget, за нього платити не треба. Евакуатор забере машину, дасть папірець і з цим папірцем до пункту прокату, де дадуть іншу машину.

Погана новина, нам самим власним коштом доведеться їхати в аеропорт Верони. Таксі орієнтовно в районі 100 євро. Хлопець побачив моє похмуре обличчя і зателефонував ще раз до Budget.

Є хороша новина: Ви викликаєте таксі, вас відвозять та дадуть чек, далі цей чек надасте в підтримку компанії та гроші повернуть у повному обсязі! Взагалі круто! Чекаємо на евакуатор.

Ну і роз’їхались усі. Хвилин за 5 приїжджає ще один екіпаж і разом з нами чекає.

Далі все йде за розказаним планом: Машину винуватиці поставили під кафе, а нашу погрузили на евакуатор під керівництвом копів і повезли.

Поки чекали таксі, випили кави, розслабилися, посміялися вже.

Розписка за евакуацію

Таксі обійшлося у 65 євро. Дали чек, провели до прокатної контори.

Чека за таксі

Протягом 10 хвилин дали таку саму машину без доплати, хоча пропонували побільше. Ми вирішили, що панда буде ок )

Це була не остання зустріч із поліцейськими з приводу цієї ДТП 🙂

О 10-й вечора були в готелі, де продовжили святкування. Цей день народження я ніколи не забуду!

Прокатна компанія повернула всі витрати. Але цей випадок коштував нам 50 євро, так як це прописано в договорі. Компанія запевняла мене, що ці 50 євро – це такий собі депозит, рятувальне коло для них, що в будь-якому випадку я потрапляю на ці гроші в разі ДТП, і не важливо, хто винен. Мені вказали на пункт договору, я знайшов його: на 11-й або 12-й сторінці договору це було зазначено. 

Генуя – поїздка на півдня

Вранці глянули за вікно, а там збирався дощ. Відкрили прогноз погоди, таки дощ мав бути весь день, на всій Гарді. Не дуже цікаво!

Почали шукати де немає дощу!? Може Доломіти? Ні, там теж дощ :(. Венеція? Те ж саме. Верона?… немає слів.
Ну не пити ж в готелі весь день Асті 🙂

Дивимося далі. І бачимо світлу пляму погоди, на карті, це Генуя – температура 20, сонце, сонце, сонце, похмуро, ввечері дощ і дощара.
Добре, нас влаштовує, доїдемо, поки погуляємо по сонечку, потім додому повернемося і нехай потім дощить.

Їхати 260км, години три автобанами. Машина економна, час вирушати!

Перед відвідуванням Генуї вирішили заїхати до магазину в Сірміоне та прикупити трохи продуктів на день та на вечір, заразом поснідати.

Ось вам трохи цін на продукти в Італії (станом на весну 2014 року)

Дощ як і обіцяно прогнозом. Але, ми прориваємось та їдемо до сонця!

З’їжджаємо з автобану, платимо 18 євро за дорогу, заїжджаємо до Генуї.

Портове місто, досить велике. Трохи прогулялись

Історичний центр Генуї

Ціни на обід в 2014-му були приємні 🙂

Генуя нам не сподобалася. Краще б ми поїхали в якесь маленьке містечко. Можливо, погода, та те що все було галопом, але бажання повернутись нема.

Почався дощ та ми поїхали в готель. Знову автобан, знову 18 євро.

Увечері до нас у номер зателефонували у двері. “Поліція, відкрийте”.
Розпитали про ДТП. Точніше про жінку, чи пила вона чи не пила після ДТП. Ймовірно, панночка сказала, що випила вже після ДТП, типу стрес.
Я звичайно все розповів ще раз докладно як все було і що вона не пила нічого, а була вже з перегаром на момент ДТП. Потім все написав на папірці, українською латиницею 🙂

Поліцейські подарували візитівку і пішли. Тепер у нас є зв’язки в Сірміоне ))

Сірміоне – перлина озера Гарда

Йшла третя доба в Італії. Ключі від номера ми здали о 10 ранку.

Літак у нас о 7 вечора, тому час є і ми вирішили нарешті відвідати історичний центр Сірміоне. Про яке всі так говорять і захоплюються.

Найголовніше, що на вулиці була суперова сонячна погода!

Підходимо ближче до центру, краса!

Далі заходимо через ворота без охорони. Замок Скалігерів

Зайшли на площу випити кави та скуштувати круасанів.

А як вам такі вулочки?

Грот Катула (Grotte di Catullo) – стародавній римський комплекс у Сірміоне.

Це один із найкраще збережених археологічних об'єктів Північної Італії, датований I століттям до н.е. – I століттям н.е. Назва комплексу пов’язана з римським поетом Гайєм Валерієм Катуллом, хоча немає прямих доказів, що він тут жив.
Руїни вражають своїми масштабами – це понад 2 га старовинних колон, арок та підземних галерей, що відкривають захопливий краєвид на озеро Гарда. Комплекс включав терми, сади, панорамні тераси, що свідчить про високий рівень життя римських правителів. Нині на території розташований музей, де можна побачити артефакти римської епохи та дізнатися більше про історію цього унікального місця.

Гарда – це must see. Одне з найгарніших міст в Італії де ми були і куди хочеться повернутись ще раз.

Обов’язково плануйте завчасно подорож, це дасть вам можливість якнайкраще розрахувати час та зекономити кошти. Готелі в Італії бронюйте щонаймненше за півроку, тоді ще можете знайти гарні знижки.

Якщо плануєте орендувати авто в Італії, то обов’язково візьміть повну страховку на авто.
Ну і завжди рекомендуємо – придбайте туристичне страхування, тому що медицина дуже дорога в Європі, а статися може будь-що.

Придбайте страховки на авто та здоров’я

Бережіть себе і гарних подорожей!

Також рекомендцємо почитати наші добірки про Італію:

Вам сподобається